КОРОСТЕНСЬКА МІСЬКА ГІМНАЗІЯ № 7

     27 січня ,день визволення радянськими військами в`язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау),відзначається як Міжнародний день пам`яті жертв Голокосту,який був прийнятий Генеральною асамблеєю ООН.

    Заходи із вшанування пам`яті жертв Голокосту пройшли і в нашій Корос-

тенській міській гімназії №7,серед яких :флешмоб «Скорботна свічка пам`яті святої»,відео презентація «Невідомий Освенцим»,виставка фотоматеріалів «Місця,пов`язані з пам`яттю про Голокост».

     В 11-А відбувся урок пам`яті «Голокост-трагедія ХХ століття:історія та уроки». Класний керівник ,вчитель історії Павленко Лариса Миколаївна,назвала історичні факти,які увійшли в історію,як трагедія ХХ століття та передала всю глибину трагізму приречених на смерть людей. Грунтовне дослідження щодо долі єврейського населення Європи за часів існування нацистської диктатури,провів учень Сервинський Анатолій,який узагальнив у вигляді комп`ютерної презентації свої висновки. Свою пошукову роботу з теми «Голокост на Житомирщині» представили учениці Гекманюк Ольга та Заєць Вікторія,які розкрили зміст подій,пов`язаних з найбільшою трагедією Голокосту у нашій області.
Було зазначено, що на території сучасної Житомирської області  було знищено близько 50 тис. євреїв.  Цифри  вражають. У нашому краї працювала сумнозвісна зондеркоманда 4А, що винищила найбільше народу. До вбитих включають як чоловіків, так і жінок з дітьми. У Коростені більшість євреїв було ліквідовано у серпні-вересні 1941р. В південно-західній частині міста, на території школи №5, фашисти розстріляли  5000 осіб – євреїв і військовополонених. За роки окупації єврейське населення міста зменшилося приблизно на  1\3 (з 10991 чол. В 1939р. до 6,8 тис. осіб у 1959р.). На заході свою роботу презентували Барановський Олексій та Клименко Дмитро,які зауважили ,що досліджуючи тему Голокосту,неможливо оминути таку особистість як митрополит Анрей Шептицький- один із духовних лідерів українського народу середини ХХ століття,діяльність якого сприяла тому,що 150 єврейських жінок і дітей,приречених на смерть гітлерівським режимом,були все-таки врятовані.

     На знак вшанування світлої пам`яті тих,хто став жертвами Голокосту,увійшовши в безсмертя,учні запалили свічки пам`яті та провели хвилину мовчання.

   Сльози в очах учнів та гостей говорять про те,що вони співчували і розуміли чужий біль. Ми всі повинні пам`ятати про мільонні жертви,щоб виконати клятву,яку дають євреї всього світу «Ніколи знову!»